Цьогоріч місто Нова Каховка урочисто відзначило свій 60-річний ювілей. Відсвяткували чергові річниці з дня свого заснування підприємства і установи, початок діяльності яких тісно пов’язаний із зародженням міста гідробудівельників. Не оминула ця почесна естафета і таку поважну установу як Новокаховський міський суд.
30 січня 2013 року виповниться 50 років відтоді, як постановою Верховної Ради Української РСР «Про сітку районних (міських) народних судів і число народних суддів Української РСР» в числі 450 районних і міських народних судів, був утворений Новокаховський міський народний суд. На той час до штату суду входив лише один народний суддя. Ним був Микола Іванович Черніков, який згодом перейшов на роботу до прокуратури.
На початку суд розміщувався у невеличкому приміщенні на вулиці Леніна в районі колгоспного ринку навпроти банно-прального комбінату. Ще років двадцять тому в цьому будиночку був розташований магазин «Океан», а тепер - це приміщення магазину «Шато».
Штат суду розміщувався в самому будинку, а служба судових виконавців - у прибудові. Обсяг роботи завжди був значним, тому і суддя, і працівники суду майже постійно залишались на роботі після закінчення відведеного робочого часу. Інколи, згадують працівники суду, доводилось навіть ночувати на роботі, щоб встигнути виконати її вчасно.
Поступово місто росло, збільшувалась кількість його населення, розширювався штат суду. Тому рішенням виконкому Новокаховської міської ради депутатів трудящих від 12.02.1975 року №3/75 на перетині вулиці Базарної та проспекту Дніпровського м. Нова Каховка було відведено земельну ділянку для зведення нового приміщення суду. В тому ж році Міністерством юстиції УРСР були виділені кошти на будівництво.
Проект нової будівлі Новокаховського міського народного суду, названий «Будівля правосуддя», був розроблений на замовлення облвиконкому Херсонської області Херсонським державним проектним інститутом, а підрядником для виконання будівельних робіт було обрано ПМК-157 виробничого управління «Каховсільбуд».
Генеральний директор ВАТ «Херсоноблагробуд», заслужений будівельник України, академік Академії будівництва та архітектури України Анатолій Іванович Подофа пригадує, що саме «Будівля правосуддя» стала першим об’єктом будівництва, який він зводив, будучи щойно призначеним на посаду начальника ПМК-157. І саме тому ця робота залишиться в його пам’яті назавжди, як початок великої справи його життя. З великою теплотою Анатолій Іванович згадує людей, чиїми руками зводилось нове приміщення суду: прораба Пирог Івана Івановича, бригадирів Нещеред Павла Миколайовича, Денисенко Єрмолая Назаровича, Литвиненко Тетяну Андріївну, бригадира відділу-головного механіка Першина Миколу Івановича, який займався виготовленням металевих вітражів, Абрамова Кузьму Петровича, чиїми золотими руками було виконано великі вітражні заскління будівлі.
Будівля правосуддя була зведена на місці колишнього військкомату, який було перенесено на вулицю Карла Маркса, де він і знаходиться по теперішній час. Будівельники пригадують, що коли зносили стару будівлю військкомату, то під його фундаментом знайшли монети радянського зразку. За прикметою, це приносить щастя та добробут, тому зібрані монети за старою традицією будівельників були знову закладені під фундамент майбутнього приміщення суду.
Під час будівництва головою Новокаховського міського народного суду був Анатолій Георгійович Бірюков, який доклав немало зусиль і старань для того, щоб у місті з’явилась світла і простора «Будівля правосуддя». Він очолював увесь процес будівництва, починаючи з розробки проекту і аж до переїзду колективу суду в нове приміщення. Сталося це під Новий рік 31 грудня 1977 року. На той час у суді вже працювало 10 чоловік, з них 2 суддів.
З того часу ось уже 35 років двоповерхова будівля по пр. Дніпровському в м. Нова Каховка служить осередком правосуддя. В цих стінах вирішуються людські долі, розв’язуються складні суперечки, вершиться справедливий суд.
В 1994 році назву суду було змінено на Новокаховський міський суд Херсонської області, а Указом Президента України від 20.08.2001 року кількість суддів було збільшено до восьми.
Крім того, наказом Державної судової адміністрації України від 10.04.2006 року №33 Новокаховський міський суд отримав почесний статус модельного суду, яким відзначено багаторічний передовий досвід та високу якість роботи суддів та працівників суду на ниві здійснення правосуддя в Україні.
Безперечно, найбільшу цінність в будь-якій організації складає її колектив. Так і повноцінне виконання судом його функцій неможливе без суддів та працівників апарату, на плечі яких лягає важкий тягар розв’язання людських турбот і проблем.
За багато років як колишніх так і нинішніх працівників суду пов’язали теплі дружні стосунки, дехто з них утворив сім’ї, хтось, обравши батьківський шлях у професії, продовжив династію служителя Феміди.
Одними з перших працівників новоутвореного Новокаховського міського народного суду були тоді ще зовсім молоді Галина Павлівна Кісіна, Галина Іванівна Жупина та Людмила Олександрівна Шевель. І хоч вони разом починали працювати в суді, згодом шляхи їх розійшлися. Галина Павлівна присвятила своє життя професії нотаріуса, Людмила Олександрівна стала адвокатом, а Галина Іванівна вже 50 років беззмінно працює у суді: спочатку судовим виконавцем, а останні 15 років – архіваріусом суду.
Пригадуючи, як починалась її кар’єра, Г. П. Кісіна, як про найбільш яскравий епізод, розповідає про перше судове засідання, в якому їй довелось бути присутньою в якості секретаря. Розглядалась кримінальна справа, за якою зовсім молодий хлопець обвинувачувався у скоєнні дорожньої аварії. Суворість обстановки судового засідання, розгубленість обвинуваченого справляли гнітюче враження, і після винесення вироку молода секретар не змогла стримати сліз.
Були в історії суду не лише сумні історії. Так, деякий час в суді, ще коли він розміщувався в старій будівлі, жила кішка Мальвіна. Красива і розумна тваринка була улюбленицею колективу. Одного разу, під час оголошення вироку, який присутні заслуховували стоячи, Мальвіна, яка знаходилась у залі суду, і собі стала на задні лапки на лавці, спершись передніми на стіл прокурора, і не зрушила з місця, поки суддя не закінчив читати. Звичайно, серйозність моменту було порушено, люди пересміювались між собою, і голова суду А. Г. Бірюков розпорядився, щоб кішку прибрали з приміщення суду. Один з присутніх в засіданні чоловіків забрав Мальвіну з собою до одного з приміських сіл. А через місяць-півтора схудла і втомлена кішка повернулась до рідних їй стін. Будучи людиною з добрим серцем Анатолій Георгійович дозволив надалі залишити кішку в суді і ніколи не дозволяв її кривдити.
Анатолій Георгійович Бірюков очолював Новокаховський міський народний суд з 1968 по 1978 рік, поки його життя трагічно не обірвалося в автокатастрофі. А. І. Подофа згадує А. Г. Бірюкова, як людину високої моральної порядності та честі, через що він користувався великою шаною і авторитетом не лише у Новій Каховці, а й у області. Старі працівники суду з теплотою розповідають про Анатолія Георгійовича, відзначаючи його глибоку внутрішню інтелігентність, любов до людей та надзвичайну доброту. Він не був здатен образити працівника, накричати на нього, а якщо й доводилось коли «вичитувати» провинного, робив це з великою неохотою. Дуже його любили й в обласному відділі юстиції – голову Новокаховського міського суду радо зустрічали в будь-який час з будь-якого питання. Портрет А. Г. Бірюкова завжди висів на Дошці пошани, як відображення його трудових заслуг і високих професійних досягнень.
З 1982 до 1991 року головою Новокаховського міського суду працював Євген Миколайович Терещенко. За весь час роботи суддею Євген Миколайович стояв на сторожі моральності і законності. Серйозна професія, якій він віддав понад двадцять років життя, не зачерствила його, не заглибила в себе, не відсторонила від людей, не підняла на п’єдестал «зарозумілості». Його сучасники відгукувались про нього як про товариську і лагідну, веселу людину. Маючи гострий розум, за що співробітники по-дружньому прозвали його «ходячою енциклопедією», він був дуже поміркованим, пильнував, аби в суді панувала справедливість, на боці якої він ревносно стояв. Адвокати пригадують такий випадок. Підсудний, молодий, йоржистий хлопець, в судовому засіданні вийшов з-під контролю, почав кричати, ображати суддю, не добираючи слів. На обличчі Євгена Миколайовича не здригнувся жоден мускул, він розумів, що це вибух емоцій і відчаю в прояві підсудного. Багато хто в залі тоді подумав, що зухвалий хлопець отримає максимальний строк покарання. Проте суддя виніс вирок, на який сподівались його адвокати. Бо ніколи він не йшов на компроміс і не відступав від своєї позиції, навіть коли його про це просили.
По всій Херсонській області авторитет Євгена Миколайовича був високим, про що свідчить той факт, що він очолював обласну атестаційну комісію суддів, був делегатом I З’їзду суддів України. На жаль, Є. М. Терещенко рано пішов з життя, у 47 років, залишивши в серцях тих, хто його знав добру пам’ять. Діти Євгена Миколайовича продовжили справу батьків і також працюють на ниві правосуддя.
В перші роки незалежності України Новокаховський міський суд очолив Валерій Іванович Побережний. Успішно закінчивши Харківський юридичний інститут, він розпочав свою службову діяльність стажистом судді, а з 1984 по 1989 рік працював адвокатом. В лютому 1989 року був обраний на посаду судді Новокаховського міського суду Херсонської області, а вже в червні 1991 року став головою суду. На цій посаді він успішно пропрацював до 2002 року. Донедавна Валерій Іванович був головою Солом’янського районного суду м. Києва. Зважаючи на високий професійний рівень та значний досвід судової роботи, В. І. Побережний регулярно запрошується Центром політико-правових реформ і профільними комітетами Верховної Ради України до участі в парламентських слуханням та обговоренні законопроектів з питань судочинства. За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод громадян Валерію Івановичу було присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України».
З 2002 по 2008 рік головою Новокаховського міського суду був Олександр Іванович Коровайко. Молодий, енергійний, діяльний керівник запровадив новий сучасний підхід в роботі суду. Завдяки його зусиллям високий рівень роботи суддів та працівників апарату суду, кваліфікація та підготовка кадрів були відзначені на рівні Державної судової адміністрації України наданням Новокаховському міському суду почесного статусу модельного суду.
Крім того, враховуючи зростаючу потребу суду в новому приміщенні, яке б відповідало вимогам судочинства, для забезпечення своєчасного, ефективного та прозорого відправлення правосуддя, а також потреб адвокатів і учасників проваджень, забезпечення достатньої кількості залів судових засідань, кабінетів суддів, робочого простору для працівників апарату суду та місць очікування для відвідувачів суду, головою суду Коровайко О. І. було ініційовано питання зведення будівництва нового суду. Новокаховським КГПВВ «НДІ проектреконструкція» розроблений робочий проект нової будівлі суду, Новокаховської міською радою виділена земельна ділянка на розі вулиці Латиських Стрільців та проспекту Дніпровський у м. Нова Каховка під будівництво.
В 2009 році після переходу О. І. Коровайко на роботу до апеляційного суду Херсонської області Новокаховський міський суд вперше за його історію очолила жінка – Наталя Василівна Матвєєва.
На сьогоднішній день Новокаховський міський суд – це молодий дружний колектив однодумців, які добросовісно і сумлінно, на високому рівні виконують свої повноваження та обов’язки в нелегкій справі служіння правосуддю, захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, які звертаються до суду з надією на вирішення своїх проблем, шукають справедливості та неупередженості.
Суддівський корпус, який складають 7 суддів, сформований з висококваліфікованих, грамотних працівників. П’ятеро з них – випускники Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого. Судді Сапронова Л. В., Ведяшкіна Ю. В., Бойко М. Є., Пилипенко С. В., Червоненко Д. В. свій трудовий шлях та професійне зростання починали з роботи в апараті суду.
В 2012 році перейшла на роботу до апеляційного суду Херсонської області суддя Непомняща Н. О., яка розпочала свою кар’єру в 1999 році з посади секретаря судового засідання.
Не можна не згадати добрим словом суддів, які свого часу працювали в Новокаховському міському суді, але згодом за велінням долі покинули його стіни: Бауль Н. М., Цуканову І. В., Червоненко В. Я., Кузнєцова В. А., Кутурланову О. В. та інших.
Свій ювілей Новокаховський міський суд Херсонської області зустрічає в умовах масштабної правової реформи. Якихось два роки назад Закон України «Про судоустрій і статус суддів» започаткував масштабну перебудову судової системи, в листопаді 2012 року з набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України кардинально змінився підхід до ведення судового процесу в кримінальному провадженні. Проте, незважаючи на труднощі, колектив суду з оптимізмом дивиться в майбутнє, працює упевнено і злагоджено, завжди стоячи на захисті справедливості, слугуючи високій меті перетворення України в сучасну правову державу, підвищення авторитету судової влади, забезпечення верховенства права, належного захисту прав і свобод людини та інтересів держави.
В цей ювілейний рік, з нагоди професійного свята – Дня працівників суду – щиро вітаємо нинішніх та колишніх працівників Новокаховського міського суду, бажаємо успіху, добробуту, міцного здоров’я, великого людського щастя вам і вашим родинам!
Матеріал зібрала секретар судового засідання Транчукова О. С.
Висловлюємо щиру вдячність за допомогу в підготовці матеріалу колективу Музею міста Нова Каховка та особисто директору Лозовому В. Й., генеральному директору ВАТ «Херсоноблагробуд»Подофі А. І., Литвиненко Т. А., Кісіній Г. П., Жупині Г. І.
При підготовці матеріалу використовувались дані з відкритих джерел.
.jpg)
.bmp)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
_03_03.png)
