23 серпня в Україні щорічно відзначають День державного прапора.
Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004, як сказано в тексті документу: «…на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України».
У 2009 році Президент України Віктор Ющенко вніс зміни до цього указу, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. На честь свята відбувається здійснення комплексу урочистих заходів, зокрема проведення щороку 23 серпня о 9 годині офіційної церемонії підняття Державного Прапора України в містах Києві та Севастополі, обласних та районних центрах, інших населених пунктах України, за участю діячів науки та культури, представників міжнародних, громадських, релігійних організацій, політичних партій.
Державний Прапор України визначається чинною Конституцією України (прийнятою 28 червня 1996 року) як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (Стаття 20, Розділ І).
Державний Прапор України має давню історію. Жовтий (золотий) і синій кольори використовувалися на гербі Руського королівства 14 століття. Вони також вживалися на гербах руських земель, князів, шляхти і міст середньовіччя і раннього нового часу. У 18 столітті козацькі прапори Війська Запорозького часто вироблялися з синього полотнища із лицарем у золотих чи червлених шатах, із золотим орнаментом та арматурою. 1848 року українці Галичини використовували синьо-жовтий стяг як національний прапор. В 1917–1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави.
23 серпня 1991 року – після провалу путчу в Москві – група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради України. На стіні приміщення парламенту написана картина, присвячена цій визначній події, а цей прапор, як реліквія, урочисто зберігається під склом в музеї Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком. Наступного дня Україна проголосила незалежність.
4 вересня 1991 синьо-жовтий національний прапор було урочисто піднято над будинком парламенту. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому біколору статус офіційного прапора країни. З цього дня під цим прапором починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН.
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову Про затвердження державним прапором України Національного прапора, в ній зазначалось: «Державний Прапор України являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3».
Рішення про піднімання на судах українського прапора було прийняте пізніше. На морському торгівельному судні український прапор був вперше піднятий 12 лютого 1992 року в іспанському порту Валенсія за ініціативою капітана т/х «Кременчук» (ЧМП) В'ячеслава Кисловського. Боцман з двох сигнальних прапорів зшив синьо-жовтий прапор, який і був урочисто піднятий над судном.
11 вересня 1992 року відбулося його перше офіційне урочисте піднімання на пасажирському теплоході «Іван Франко» в Одеському порту.
Найбільшим прапором України 30 на 45 метрів (
12 жовтня 2009 року запорізькі швачки фабрики «Селена» пошили 100-метровий прапор України. Ширина прапора становила
22 серпня 2010 року, напередодні Дня Державного Прапору України та з нагоди відзначення Дня незалежності України, в Тернополі була проведена акція «Ровесник Незалежності». На цій акції було розгорнуто найдовший прапор України завдовжки
2 липня 2011 року на Херсонщині спеціально для 9-го фестивалю «Купальські зорі» виготовили Державний Прапор України розмірами 150×50 метрів.
Використано матеріал «Вікіпедії»