Найдорожче, що дають дитині батьки - це життя. Діти народжуються щоб жити в любові, турботі, в належному догляді та вихованні, але не всі батьки є гідним прикладом для дітей…
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про освіту», виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.
Сам процес виховання законодавством детально не регламентовано, проте визначено, що як виконувати обов’язки та які застосовувати форми й методи виховання — мають вирішувати самі батьки.
Натомість, за невиконання обов’язків щодо виховання дитини на сьогодні батьки можуть бути притягнуті до різних видів юридичної відповідальності:
У ч.2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що означає «непіклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя». Ним уважається:
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Обов’язки батьків добре висвітлені також і в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, в силу вимог цієї норми особу можуть притягнути до відповідальності за наявності в сукупності таких умов, коли вона:
1) є батьком або матір’ю дитини чи іншою особою, яка їх замінює (далі – батьки);
2) ухиляється від виконання передбачених законодавством обов’язків, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей;
3) не виконує вказаних обов’язків саме відносно неповнолітніх дітей.
Частина ж друга статті 184 КУпАП стосується покарання осіб за повторення наведених порушень упродовж року після притягнення за них до відповідальності.
Також статтею 184 КУпАП передбачено відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення їх неповнолітніми дітьми правопорушень та діянь, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним Кодексом України.
А саме, відповідно до ч.3 ст. 184 КУпАП, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А згідно ч. 4 ст. 184 КУпАП, за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, за умови якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окремо необхідно відзначити, що ст. 184 КУПАП не закріплено поняття «ухилятися». Однак, відповідно до тлумачного словника, «ухилятися» означає «намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь, відсторонятися від чогось, уникати» (В. Яременко, О. Сліпушко. Новий тлумачний словник української мови. Том 3, м. Київ. – Видавництво «Аконіт», 2004)
Яка ж особа є неповнолітньою? Так, відповідно до ст. 1 Закону «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (в редакції від 01.01.2017 року), неповнолітні – громадяни віком до 18 років.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України та ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України, неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Тож, існування норм, які по-різному вказують, хто є неповнолітнім, призводить до різного тлумачення.
Також, необхідно чітко вказувати, які ж саме обов’язки невиконані батьками або особами, які їх замінюють, по відношенню до неповнолітніх.
Статистичні дані
За статистичними даними КП «Д-3» за період з 01.01.2017 року до 30.09.2017 року за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей (ст. 184 КУпАП) до Новокаховського міського суду Херсонської області надійшло 46 справ та 1 справа перейшла як залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду (4,66 % від загальної кількості справ, що перебували на розгляді в обумовлений період), з них:
За наслідками розгляду 27 справ про адміністративні правопорушення до правопорушників застосовано адміністративне стягнення, а саме:
- до 5 правопорушників – у вигляді попередження та присуджено до стягнення 320,00 грн. судового збору;
- до 8 правопорушників - у вигляді штрафу в розмірі одного неоподаткованого мінімуму громадян, тобто 17,00 грн., та присуджено до стягнення 320,00 грн. судового збору;
- до 9 правопорушника - у вигляді штрафу в розмірі двох неоподаткованих мінімумів громадян, тобто 34,00 грн., та присуджено до стягнення 320,00 грн. судового збору;
- до 3 правопорушників - у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів громадян, тобто 51,00 грн., та присуджено до стягнення 320,00 грн. судового збору;
- до 2 правопорушників - у вигляді штрафу в розмірі чотирьох неоподаткованих мінімумів громадян, тобто 68,00 грн., та присуджено до стягнення 320,00 грн. судового збору.
За наслідками розгляду 27 справ про адміністративні правопорушення за ст. 184 КУпАП до відповідальності було притягнено 3 осіб чоловічої статі у віці від 38 до 45 років та 23 осіб жіночої статі у віці від 26 до 52 років. До 12 осіб було застосовано ч.2 ст. 184 КУпАП, як до таких, які повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинили дії, передбачені частиною першою статті 184 КУпАП.
Необхідно зауважити, що попри те, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, за наслідками розгляду справ було встановлено, що правопорушники не виконували обов'язки щодо виховання як неповнолітніх, так і малолітніх дітей.
Справи відносно 6 правопорушників було закрито: 2 – звільнено від адміністративної відповідальності при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням; 3 – за відсутністю події і складу злочину; 1 – за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
За період з 01.01.2017 року до 30.09.2017 року Новокаховським міським судом Херсонської області було повернено 12 справ для належного оформлення, оскільки не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, в тому числі, до матеріалів протоколу не додано доказів, що підтверджують повторність вчинення правопорушення протягом року, - 9; матеріали направлялися на доопрацювання, проте вимоги, вказані в постановах, виконані не були в тому числі, до матеріалів протоколу не додано доказів, що підтверджують повторність вчинення правопорушення протягом року, - 3.
Статистика зафіксувала такі наслідки нехтування батьками виконанням обов'язків по відношенню до своїх дітей:
_03_03.png)
