При визначенні бази обчислення надбавки за вислугу років слід застосовувати положення закону №2862-ХІІ, а не підзаконний нормативний акт - постанову КМ №865. Такий висновок міститься в постанові ВСУ від 17.06.2014 №21-91а14, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
17 червня 2014 року м.Київ №21-91а14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого - Кривенка В.В.,
суддів: Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 11 до Державної судової адміністрації, Територіального управління ДСА в Донецькій області, Державного казначейства, Міністерства фінансів, Кабінету Міністрів, третя особа - головне управління Держказначейства в Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та щомісячного грошового утримання,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2010 року Особа 11 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність теруправління ДСА щодо виконання постанови КМ «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3.09.2005 №865 щодо нарахування посадового окладу суддям відповідно до встановленої мінімальної заробітної плати та додаткового посадового окладу за період з 1.01.2006 до моменту звернення до суду;
- зобов’язати теруправління ДСА провести перерахунок та виплату недоплаченої суми заробітної плати, відпускних, інших виплат, що підлягають виплаті, виходячи з посадового окладу, додаткового
посадового окладу, за період з 1.01.2006 до часу розгляду справи з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до вимог п.41 постанови №865, обчислюючи посадовий оклад, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у відповідний місяць, за який нараховується заробітна плата;
- визнати неправомірними дії теруправління ДСА щодо нарахування за період з 1.01.2006 до моменту звернення до суду надбавки за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи;
- зобов’язати теруправління ДСА здійснити перерахунок ы виплату надбавки за вислугу років відповідно до ст.44 закону «Про статус суддів» від 15.12.92 №2862-ХІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) за період із 1.01.2006 до часу розгляду справи.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 2.08.2010 позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ДСАУ щодо ненарахування та невиплати Особі 11 заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до законів «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 №3235-IV, «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 №489-V, «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI, «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 №835-VI, «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 №2154-VI за період із 1.01.2006 по 1.06.2010; зобов’язав ДСАУ здійснити перерахунок і виплату Особі 11 недоплаченої суми заробітної плати за період із 1.01.2006 по 1.06.2010 відповідно до вимог п.41 постанови №865, обчислюючи посадовий оклад, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати відповідно до законів №№3235-IV, 489-V, 107-VI, 835-VI, 2154-VI. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2010 скасував рішення суду першої інстанції, позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ДСАУ щодо ненарахування і невиплати Особі 11 заробітної плати з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати відповідно до закону №835-VI за період з 19.08.2009 по 1.06.2010; зобов’язав ДСАУ провести перерахунок та виплату недоплаченої позивачеві суми заробітної плати за період з 19.08.2009 по 1.06.2010; зобов’язав Міністерство фінансів, ДСАУ профінансувати та виділити теруправлінню ДСА кошти для проведення перерахунку заробітної плати Особі 11 шляхом нарахування з 19.08.2009 по 1.06.2010 заробітної плати з урахуванням посадового окладу в розмірі 7,5 м. з. п., установленої на законодавчому рівні. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд постановою від 27.11.2013 скасував рішення судів попередніх інстанцій, позов задовольнив частково: зобов’язав теруправління ДСА провести перерахунок і виплату Особі 11 надбавки за вислугу років з 22.05.2008 по 31.12.2011 відповідно до положень ч.4 ст.44 закону №2862-ХІІ у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин. У задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання провести перерахунок розміру заробітної плати, щомісячного довічного грошового утримання з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 м. з. п., установленої законом на момент проведення виплат, відмовив.
Не погоджуючись із постановою ВАС, теруправління ДСА звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, а саме - через неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ч.4 ст.44 закону №2862-ХІІ та постанови №865 у подібних правовідносинах.
На обгрунтування заяви додано копії постанов ВАС від 29.10.2013 (справа №К-41374/10), від 3.04.2013 справа №К-37233/10), від 5.11.2013 (справи №№К/9991/11309/11, К/9991/6944/11) та ухвали цього ж суду від 14.11.2013 (справа №К-40446/10), які, на думку теруправління ДСА, підтверджують неоднакове правозастосування.
Ухвалою від 13.03.2014 ВАС допустив цю справу до провадження Верховного Суду з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч.4 ст.44 закону №2862-ХІІ та постанови №865, у постанові про перегляд якої подано заяву, та в постановах від 29.10 та 5.11.2013.
Так, у справі, що розглядається, касаційний суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалюючи нове - про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що при визначенні розміру надбавки за вислугу років застосуванню підлягають положення закону №2862-ХІІ, а не постанова №865, якою передбачено виплату надбавки за вислугу років у відсотках від посадового окладу, що істотно зменшує визначений законом розмір.
У рішеннях від 29.10 та 5.11.2013, наданих на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, Вищий адміністративний суд у частині, що стосується позовних вимог про зобов’язання нарахувати надбавку за вислугу років, дійшов протилежного висновку щодо застосування ч.4 ст.44 закону №2862-ХІІ та постанови №865.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених вище норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС виходить із такого.
Частиною 1 ст.8 Конституції передбачено, що в Україні визнається й діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.3 ст.22 Конституції).
Відповідно до ч.4 ст.44 закону №2862-ХІІ суддям
виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі: при стажі роботи понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років - 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Підпунктом «б» пп.2 п.61 розд.ІІ закону №107-VI було внесено відповідні зміни до закону №2862-ХІІ. Зокрема, в абз.2 ч.4 слова «загальної суми щомісячного заробітку» замінено словами «посадового окладу».
Рішенням від 22.05.2008 №10-рп/2008 Конституційний Суд визнав неконституційними низку положень закону №107-VI, в тому числі й п.61 розд.II закону №107-VI щодо внесення зазначених вище змін.
Водночас п.22 постанови №865 установлено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у такому розмірі: при стажі роботи понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років - 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40%.
Таким чином, закон №2862-ХІІ і постанова №865 по-різному врегульовують питання виплати суддям надбавки за вислугу років.
Проаналізувавши наведені норми права та виходячи з визначених у ч.4 ст.9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що в частині визначення бази обчислення надбавки за вислугу років слід застосовувати положення закону №2862-ХІІ, який має вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - постанову №865.
Оскільки касаційний суд правильно застосував норми матеріального права при вирішенні цієї справи, то в задоволенні заяви теруправління ДСА слід відмовити.
З урахуванням наведеного, керуючись стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні заяви територіального управління ДСА в Донецькій області відмовити.
Постанова є остаточною й не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
_03_03.png)
