У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,
ХоптиС.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «БГ Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Магеллангрупп», про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, за касаційною скаргою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2015 року Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області звернулася до суду з указаною вище заявою, в якій, посилаючись на незнаходження за податковою адресою товариства з обмеженою відповідальністю «Магеллангрупп» (далі - ТОВ «Магеллангрупп») та необхідністю проведення у товаристві податкової перевірки, просила зобов'язати публічне акціонерне товариство «БГ Банк» (далі - ПАТ «БГ Банк») розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, відносно ТОВ «Магеллангрупп» шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по розрахункових рахунках товариства за останні три роки із вказівкою призначення платежу, дати, коду ЄДРПОУ та назви контрагентів.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року у задоволенні заяви Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області визнано неподаною та повернуто заявнику.
У касаційній скарзі Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до цього ж суду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Визнаючи апеляційну скаргу неподаною та повертаючи її заявнику, апеляційний суд виходив із того, що ухвалою суду від 18 листопада 2015 року заявнику у зв'язку із відсутністю підстав було відмовлено у звільненні від сплати судового збору та апеляційну скаргу було залишено без руху для оплати заявником судового збору, яка була ним отримана 1 грудня 2015 року, але у встановлений строк недоліки скарги не усунуто.
Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.
Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.
Разом з тим згідно з чч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити сторону від сплати судового збору.
При подані апеляційної скарги Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області звернулась до апеляційного суду із заявою про звільнення від сплати судового збору (а.с. 47 - 48), навівши підстави, надавши відповідні докази. З такою же мотивованою заявою заявник звернувся до суду і на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 61).
У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати» судам роз'яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Отже, вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, незалежно від того подано його юридичною чи фізичною особою, суд повинен врахувати особу заявника, характер спору, питання, яке вирішується в суді, а також забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору, та інтересами заявника на судовий захист.
У порушення наведеного суд у достатньому обсязі не звернув уваги на те, що заявник звернувся до суду із заявою про розкриття банківської таємниці щодо особи, яку, на його думку, слід перевірити на предмет сплати податків до державного бюджету, тобто за захистом не своїх, а державних інтересів, виконуючи вимоги Податкового кодексу України та ряду інших законів України.
При цьому заявник надав суду докази неможливості сплати судового збору, які апеляційним судом належним чином не дослідженні та не оцінені.
Ураховуючи наведене, ухвала апеляційного суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
О.В.Закропивний
С.Ф.Хопта
В.А.Черненко
_03_03.png)
